Дата народження: 03.01.1992
Дата загибелі: 29.08.2014
Звання: Рядовий міліції
Підрозділ: 1-й резервний батальйон Північного оперативно-територіального об’єднання НГУ
Місце проживання: Луцьк, Волинська область, Україна
Місце загибелі: Іловайськ, Донецька область, Україна
Сім'я: Батьки, сестра, наречена
Закінчив Луцький медичний коледж за спеціальністю "фельдшерська справа". В роту "Світязь" прийшов на посаду санінструктора, розуміючи, що його знання можуть знадобитися на війні.
Загинув під час артилерійського обстрілу російськими військами під час прориву з оточення під Іловайськом (Донецька область). Востаннє його бачили живим 29 серпня на армійському БМП. Вважався зниклим безвісті, знайдений серед похованих 1 жовтня під Запоріжжям невідомих героїв АТО. 27 грудня з воїнами попрощались в Луцьку. Похований у Боратині.
"Невідомі солдати" роти "Світязь" повернулися на Волинь у цинкових трунах - спогади про полеглих героїв роти "Світязь"
«Пригадую, коли у нас з’явилися перші поранені, важко було всім дивитися на муки хлопців. Коли Іщук помер на руках «Дока», він до мене підійшов, присівши навпочіпки, зі словами: «Куща» немає…». У безвихідній ситуації він зробив усе, що від нього залежало, але стан Володимира був надто тяжкий, - розповів правоохоронець. - Коли ми були в Іловайську, частина наших на чолі із командиром вирушила на укріп район, зі мною в садку, де ми дислокувалися, лишилося шестеро хлопців. Ближче до ранку почав працювати снайпер. Нас брали штурмом. Сепаратисти вигукували: «Укропы, сдавайтесь». Хлопці враз напружилися, в ту мить «Док» розрядив емоційну струну, несподівано заспівавши пісню «А лента за лентою набої подавай…». Ці слова звучали непафосно, а йшли з глибини душі. Ми підхопили цю пісню, настрій відразу змінився, тиша закінчилася, ми дали гідну відсіч ворогу. У ту мить я відкрив його ще одну світлу сторону. Боляче та прикро усвідомлювати, що він не з нами», - розповідав його побратим Ігор Дрючан. Залишився живим після іловайського котла, але зустрів смерть 29 серпня у «зеленому коридорі», коли разом із добровольчими батальйонами та військовими колоною покидав місце кривавої битви…»
Указом Президента України № 213/2015 від 9 квітня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).
Тітенко
Шахник
Остроушко
Троценко
Коваленко
Лихогруд
Гажур
Ольховський
Ровенський
Романов
Світличний
Бережний
Грачов
Дем’яник
Дремлюх
Ревуцький
Кравцов
Габчак
Севостьянчик
Древаль
Яковлев
Мочалов
Ляшко
Вовненко
Співачук
Ковешніков
Петихачний
Буравчиков
Цедік
Білий
Журавленко
Кіктенко
Харченко
Коломієць
Карабінович
Погорєлов
Білінський
Перепічка
Пацино
Грицик
Помінкевич
Ляшук
Сацюк
Шолуха
Столярчук
Хорольський
Матущак
Брус
Пелипенко
Зелінський
Чижов
Письменний
Тарасюк
Войчук
Тарасюк
Засєкін
Іонов
Посполітак
Василюк
Малиш
Коцюк
Кушнір
Смірнов
Андріюк
Голіцин
Соловйов
Клевчук
Ільїн
Ушаков
Усс
Сухомлин
Борищак
Яковець
Кирилов
Лотоцький
Савченко
Шевчук
Ткачук
Салівончик
Ковальов
Шаригін
Семеніщенков
Атаманчук
Мельник
Толкачов
Мирошниченко
Джадан
Долгов
Прокопьєв
Королюк
Куліченко
Карпенко
Воронов
Макаренко
Кривенко
Ар’янов
Губа
Гладков
Назаренко
Єщенко
Катрич
Єсипок
Сухенко
Горай
Цуркан
Набєгов
Халус
Петров
Єсаулов
Джевага
Карбан
Дмитренко
Глуходід
Петренко
Ринкун
Волкотруб
Прохоров
Шиян
Карнаух
Данів
Лобов
Мазур
Гребінський