Бойко Олександр Борисович

Старший матрос, оператор протитанкового відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти 501-го окремого батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Закінчив вище професійне училище, де здобув професію зварювальника. Працював водієм таксі, експедитором, сортувальником в «Епіцентрі».

Захоплювався полюванням. Дуже любив читати.

Був мобілізований як доброволець, служив зенітником у прикордонних військах. Через рік, 18 травня 2016, підписав контракт на подальшу військову службу в морській піхоті.

Загинув вранці від кулі снайпера під час бойового зіткнення з ДРГ противника, яка підійшла під прикриттям мінометного обстрілу, поблизу села Павлопіль (Волноваський район Донецька область).

Похований на Лісовому кладовищі Києва.

У Києві попрощалися із загиблим на Донбасі морським піхотинцем

Молодші за віком бійці називали його "Батя"

Указом Президента України № 23/2017 від 3 лютого 2017 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).