Овчарук Максим Валерійович

Водій санітарного автомобіля 1-ї окремої медичної роти імені Пірогова Національної гвардії України, військовий шпиталь у центральній лікарні Артемівська. Активний учасник Революції Гідності, входив до «Автомобільної сотні». Тривалий час був волонтером ГО «Рабів до раю не пускають», згодом разом зі своїм другом дитинства Дмитром Лагуновим поїхав до зони АТО, де перебував з 20 січня.

9 лютого 2015 року бригада медиків 1-ї окремої медичної роти НГУ виїхала з міста Артемівськ (Донецька область) в сторону Дебальцеве назустріч медичному екіпажу ЗСУ (солдат Анатолій Суліма та солдат Михайло Балюк), з яким зник зв'язок. Біля с. Логвинове, Артемівський район, Донецька область джип підірвався на фугасі. Разом з Максимом загинули капітан Тарас Кончевич, солдат резерву Василь Задорожний та солдат резерву Дмитро Лагунов. Максим ввжажався зниклим і знайдений був лише у березні. Похований 26 березня 2015 року на Личаківському цвинтарі на Полі почесних поховань №76.

Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).