Доник Максим Вікторович

Солдат чернівецького 3-го батальйону тактичної групи 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів).

Максим вчився в медичному коледжі.

Строкову службу проходив в м. Яворові Львівської області, був десантником, чим дуже пишався.

Після завершення служби працював в Чернівецькому Центрі травматології та ортопедії Angelholm.

Займався дзюдо. 

З дружиною Любою виховував сина Артема, мріяв мати багато діток та подорожувати, побачити Колізей.

Загинув в бою з бойовиками та російськими підрозділами в районі м. Щастя Луганської області

Бойовики атакували із засідки колону військових, яка була направлена на підкріплення Айдарівцям.

В цьому бої загинуло ще 8 бійців.

У Максима залишились мати Лариса та батько Віктор, брат Євген, дружина Люба та маленький син Артем, якому на момент смерті батька було лише півтора роки.

Герої не вмирають! Дружина загиблого Максима Доника вірить, що чоловік щомиті присутній біля них із синочком.

Максим Доник 

Пам'ять на день народження Максима (відео з сином)

Герої не вмирають. Просто йдуть..

Указом Президента України №631/2014 від 02.08.2014р. "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу" нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Рішенням Чернівецької міської ради нагороджений медаллю “На славу Чернівців” (посмертно).