Абрамчук Олександр Петрович

Він народився і виріс у Ковелі. Навчався в НВК, згодом здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів у Луківському профтехучилищі. Служив у лавах Збройних Сил України. У квітні 2014 року у званні рядового його мобілізували в армію. Олександр пройшов підготовку у Володимир-Волинській окремій механізованій бригаді, яку згодом відправили у район бойових дій на Донеччині. Сестра загиблого Наталя розповідає, що Олександр був хорошим сином і братом. Дуже любив читати. Мама Антоніна Петрівна виховувала дітей самотужки, адже досить рано залишилася вдовою: коли Наталі було чотири роки, а Сашкові лише один. Своє особисте життя Олександр влаштувати не встиг.

Олександр загинув 14 липня 2014 року під час переміщення в колоні поблизу села Черемшине. Бій відбувся вночі, військовики бригади дали гідну відсіч терористам. Після завершення бою почали відхід із Черемшиного, але терористи пострілом ПТРК уразили САУ 2С1. Тоді загинуло ще двоє вояків — Ігор Кантор і Юрій Трохимук, 2 зазнали поранень. Похований Олександр у Ковелі.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).